Одна з найскладніших частин бути емпатом — це мати справу з людьми, які грубі, зневажливі чи недобрі, і замість того, щоб відчувати гнів, ти відчуваєш жаль за них. Ти бачиш за їхніми різкими словами і поганою поведінкою біль, який вони носять, невпевненість, яку намагаються приховати, і емоційні рани, що не загоїлися. Ти глибоко розумієш, що їхня жорстокість не стосується тебе; це відображення їхніх власних труднощів.
Замість того, щоб реагувати з розчаруванням або відразу припиняти зв’язок, ти починаєш розмірковувати, чому вони такі, якими є. Ти поглинаєш їхній біль, відчуваючи сум за них, навіть коли вони завдають тобі болю. Це виснажливо — постійно бачити глибші причини чужих вчинків, особливо коли це ускладнює відхід від токсичних ситуацій.
Але ось правда: розуміння чужого болю не означає, що ти повинен терпіти їхню токсичну поведінку. Ти можеш співчувати їхнім переживанням і водночас встановлювати чіткі межі. Ти можеш розуміти їхні труднощі, не виправдовуючи те, як вони ставляться до тебе.
Твоя здатність відчувати глибоко — це дар, але він не має обходитися тобі на шкоду твоєму спокою, самоповазі та психічному здоров’ю. Захищати свою енергію не означає бути холодним чи черствим — це означає, що ти навчився цінувати себе так само, як цінуєш інших.
Ти не несеш відповідальності за те, щоб лікувати людей, які відмовляються допомагати собі. Це нормально піклуватися, але так само нормально йти, коли чужий біль перетворюється на погане ставлення. Бути емпатом — не означає носити на собі тягар емоцій інших людей, це означає знати, коли потрібно відступити й захистити себе.
Коментарі
Дописати коментар