Блог практичного психолога Кородзієвської Сніжани Олександрівни

  🧠  Булінг у школі: коли страждає не дитина, а вчитель Ми звикли чути слово  булінг  у контексті дитячого середовища. Але що, якщо жертвою стає дорослий? Педагог, людина, яка щодня тримає на собі атмосферу в класі, встигає і навчити, і підтримати, і вислухати. Та іноді вчитель сам лишається без підтримки. 📍  Як виглядає булінг педагога? Учні знімають на відео, як знущаються з вчителя — і це «розлітається» мережею. Батьки публічно обговорюють педагога в батьківських чатах, не даючи йому шансу пояснити свою позицію. Колеги поза очі обговорюють, висміюють, відверто ігнорують. Це не просто неприємно — це  принижує, демотивує, руйнує професійну особистість . 💬  Що відчуває вчитель у таких ситуаціях? «Я почав боятися заходити в клас. У мене тремтіли руки, я не міг зосередитись. Учні жартували, що я нервовий. А мені просто було страшно». (слова вчителя реального звернення) 🚨  Чому про це важливо говорити? Бо булінг вчителя — це не «дрібниці» і не «в...

Вперті, зухвалі, нікого не слухають і нічого не хочуть робити — так батьки часто описують своїх дітей-підлітків. Як пережити складний тинейджерський вік та стати для дитини не ворогом, а підтримкою? Занотували 10 іноді жорстких, але важливих порад, які допоможуть налагодити комунікацію з дітьми. Ознайомтесь та спробуйте — важливо бути на одній хвилі з підлітками особливо в цей надскладний час.  1. Діти вказують на наші слабкі сторони Подумайте і випишіть на аркуші три риси характеру вашої дитини, які вас дратують. Можливо, ви напишете: забудькуватий, безвідповідальний, впертий, неуважний, апатичний. А тоді запитайте себе: чиї це риси характеру — дитини чи ваші? Якщо чесно дасте собі відповідь на це питання, то зрозумієте, що підлітки своєю поведінкою кричать батькам про те, де в них слабкі сторони. 2. Діти тренують в батьках терпіння Усі діти тренують в батьках терпіння. Чи знаєте ви хоч одного олімпійського чемпіона чи видатну людину, яка досягла успіху без терпіння? Так от, наші ...

 2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм.  За даними Центру з контролю та профілактики захворювань США, сьогодні РАС (розлад аутистичного спектра) діагностують у кожної 36-ї дитини. Це не означає «епідемію» – суспільство просто краще розуміє та ідентифікує нейрорізноманіття. Що важливо знати про аутизм? 🔹 РАС – не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка впливає на взаємодію з оточенням, сприйняття інформації та сенсорні реакції. 🔹 Не існує «типового аутизму». Кожна людина з РАС має унікальні риси: дехто більш інтровертний, інші – соціально активні; хтось сприймає мову буквально, а хтось чудово розуміє абстрактні поняття. 🔹 Аутизм не набувається і не зникає. Це не результат виховання, харчування чи стресу – люди народжуються з РАС, і це не можна «вилікувати». 🔹 Сенсорна чутливість – важливий аспект. Для людей з аутизмом звуки, світло чи дотики можуть відчуватися набагато сильніше, ніж для інших. Різкі шуми або гучне середовище можуть викликат...

Когнітивний трикутник : як працює ваш мозок? Ваші думки впливають на емоції. Емоції формують поведінку. Поведінка впливає на подальші думки. Якщо змінити одну складову, зміниться весь цикл. Наприклад, замість думки «Я не впораюся» можна обрати «Я зроблю це крок за кроком» — і це допоможе знизити тривожність та діяти впевненіше.

 Під час стресу із надниркових залоз виділяється кортизол. Кортизол — біологічно активний гормон, що виробляється корою надниркових залоз. Сигнал для вироблення подається із гіпоталамуса. Підвищений рівень кортизолу безпосередньо формує патологічні процеси у мозку. Це все, якщо коротко. Якщо більш детальніше, то давайте розбиратися.    🧠 ЛОБНІ ДОЛІ Насамперед від кортизолу страждають лобові частки, які відповідальні за короткочасну пам'ять, увагу, контроль емоцій, планування, прийняття рішень. В результаті — при стресі увага розсіюється, ми не можемо приймати рішення, насилу стримуємо емоції, і не здатні запам'ятати, куди щойно поклали ключі. Діти, на яких батьки кричать, ганьблять, залякують, ігнорують, обзивають, б'ють — ростуть в постійному стресі і це впливає на лобові частини мозку. Навіть якщо дітей постійно у всьому контролюють і позбавляють самостійності, лобові частки у них зменшуються, перестають активно працювати і можуть взагалі в принципі не розвинутись до н...

Одна з найскладніших частин бути емпатом — це мати справу з людьми, які грубі, зневажливі чи недобрі, і замість того, щоб відчувати гнів, ти відчуваєш жаль за них. Ти бачиш за їхніми різкими словами і поганою поведінкою біль, який вони носять, невпевненість, яку намагаються приховати, і емоційні рани, що не загоїлися. Ти глибоко розумієш, що їхня жорстокість не стосується тебе; це відображення їхніх власних труднощів. Замість того, щоб реагувати з розчаруванням або відразу припиняти зв’язок, ти починаєш розмірковувати, чому вони такі, якими є. Ти поглинаєш їхній біль, відчуваючи сум за них, навіть коли вони завдають тобі болю. Це виснажливо — постійно бачити глибші причини чужих вчинків, особливо коли це ускладнює відхід від токсичних ситуацій. Але ось правда: розуміння чужого болю не означає, що ти повинен терпіти їхню токсичну поведінку. Ти можеш співчувати їхнім переживанням і водночас встановлювати чіткі межі. Ти можеш розуміти їхні труднощі, не виправдовуючи те, як вони ставляться...